Друк

Відходи як ресурсоцінні матеріали

З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.

Про це йдеться у статті 32 Закону України "Про відходи", до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році.

Цей пункт відповідає двом Директивам ЄС – 1999/31/EC та 2008/98/EC, які врегульовують поводження зі сміттям у країнах Європи, надають чітку послідовність дій, які необхідно виконувати із відходами, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити кількість відходів, які вивозять на полігони.

Згідно із Законом "Про відходи", "оброблення (перероблення) відходів – це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов’язаних із зміною фізичних, хімічних і біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення".

 

Відповідно до європейських норм, придатні для повторного використання відходи повинні відправлятися на відповідні підприємства, безпечні - відвозитися на полігони ТПВ, а з небезпечними проводитимуться необхідні для знешкодження операції. При цьому на звичайні сміттєзвалища не мають потрапляти відходи, які розкладаються біологічним шляхом (норма Директиви ЄС 1999/31/EC).

Чинний Закон України "Про відходи" не має переліку та послідовності операцій із сміттям. За таких умов доданий 2012 року пункт до статті 32 цього Закону набуває декларативного характеру.

Найпоширенішим на  даний момент способом поводження із твердими побутовими відходами  (ТПВ) є  їх  захоронення на  спеціально відведених  полігонах і сміттєзвалищах, принаймні для країн з перехідною економікою (до яких належить Україна) і країн, що розвиваються.

Однак, на сучасному етапі така форма поводження з відходами є  неприйнятною у всіх відношеннях – як з екологічної точки зору (в першу чергу), так і з точки  зору  ресурсного  потенціалу.

Адже відомо, що полігони розраховані на певний термін експлуатації  або певний граничний об’єм накопичення відходів, які, як правило, невеликі. У цьому відношенні місто Токмак вже практично вичерпало ресурси для подальшого захоронення відходів, а стан єдиного полігону ТПВ потребує поліпшення. 

Негативний екологічний вплив сміттєзвалищ полягає у тому, що при неналежних умовах захоронення токсичні речовини з високою ймовірністю можуть потрапляти у ґрунт, забруднюючи його і включаючись у природні  колообіги, просочуються у підземні та ґрунтові води, створюючи значну небезпеку для споживачів питної води.

Крім того, незалежно від умов захоронення відходів на полігонах, часто відбувається самозагорання відходів, серед яких є багато органічних та легкозаймистих речовин. Це викликає забруднення повітря шкідливими продуктами горіння – чадним газом, оксидами азоту, діоксинами, фуранами і т. д.

Останнім часом також піднімається питання надходження у повітря парникових газів внаслідок розкладання ТПВ на сміттєзвалищах, що здійснює вплив на глобальні процеси зміни клімату. 

Крім негативного екологічного впливу, відходи також можуть приносити і користь. Це пояснюється тим, що вони можуть бути як  джерелом енергії, так і джерелом цінних ресурсів, які можна повторно використати. Таким чином, накопичення відходів без подальшого їх використання є  навіть економічно невигідним.

Все вищенаведене свідчить про те, що  захоронення ТПВ  на  полігонах і сміттєзвалищах повинно залишитись у минулому, так як це є у розвинутих

країнах.

Тому виконавчий комітет Токмацької міської ради пропонує розпочати шлях у світовому напрямку поступової відмови від складування відходів і переходу на максимальну їх утилізацію

 

Організація системи роздільного збирання твердих побутових відходів

Загальновідомо, що для подальшого ефективного використання відходів необхідне їх сортування.  Практика показує, що при  роздільному збиранні відходів із загальної їх кількості можна вилучити до 70–80% корисних ресурсів, а за відсутності сортування – не  більше 15%.

І, звичайно,  найбільш ефективне роздільне збирання відходів можливе за місцем їх утворення, тобто для побутових відходів – це сортування самим населенням

Таким чином, при здійсненні сортування будуть економитись  невідновлювальні ресурси, зменшується забруднення навколишнього середовища внаслідок зменшення кількості відходів, які надходять на сміттєзвалища, зменшується також кількість викидів парникових газів.

Однак, для реалізації роздільного збирання ТПВ сьогодні існує дві головні перешкоди. 

Перша перешкода – відсутність належних законодавчих, соціальних та економічних умов для роботи цієї  системи, в тому числі стимулюючих  заходів, штрафів тощо. Тобто, навіть якщо у людини є бажання сортувати відходи, то робити це їй або незручно, або невигідно, а інколи немає впевненості у тому, що ця робота не буде марною.

Дуже часто невдачі у цій сфері обґрунтовують низькою екологічною свідомістю населення і небажанням людей сортувати відходи.

Друга перешкода – поки що, на жаль, більшість людей не готові сортувати сміття. Адже в такому випадку потрібно у власному будинку чи квартирі мати кілька ємностей для різних категорій відходів, людям простіше все викидати в одну ємність.

Тому доки у населення немає зацікавленості у зміні способу поводження з ТПВ, доти не буде позитивних змін.

Варто зазначити, що деякі основи роздільного збирання ТПВ у місті Токмак закладені (встановлені окремі контейнери для  тари  – скляних, пластикових, пляшок), працюють пункти прийому вторинної сировини.