free joomla slider module
Друк

Розрахунковий період для відпускних і лікарняних: визначаємо правильно

Стаж роботи — більше 12 календарних місяців Для розрахунку відпускних (компенсації за невикористану відпустку) розрахунковим періодом є 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки (надання компенсації за невикористану відпустку), — абз. 1 п. 2 Порядку № 100. Для розрахунку лікарняних (декретних) розрахунковим періодом є 12 календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 25 Порядку № 1266). Отже, в цій ситуації порядок визначення розрахункового періоду ідентичний.                              

Приклад 1. Працівник прийнятий на роботу 14.03.2016 р. З 12.02.2018 р. йому надана щорічна основна відпустка. Розрахунковий період для визначення відпускних — 12 календарних місяців, що

передують місяцю відходу у відпустку (лютий 2017 — січень 2018 року).                                                                                                                                   

 

Приклад 2. Приймемо ті ж умови, що і в прикладі 1. Працівник прийнятий на роботу 14.03.2016 р. З 12.02.2018 р. він захворів. Розрахунковий період для визначення лікарняних — 12 повних календарних місяців, що передують місяцю відходу у відпустку (лютий 2017 — січень 2018 року). Важливо! При розрахунку лікарняних/декретних місяць, який не був повністю відпрацьований з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключають з розрахункового періоду. Усього в п. 3 Порядку № 1266 перераховано чотири поважні причини: 1) тимчасова непрацездатність; 2) відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами; 3) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або шестирічного віку за медичним висновком; 4) відпустка без збереження заробітної плати, надана згідно із законом. Замінювати виключені з розрахункового періоду місяці новими не треба! При розрахунку «відпускної» середньої зарплати період, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключають з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Період роботи менше 12 календарних місяців Для розрахунку відпускних (компенсації за невикористану відпустку) розрахунковим періодом є фактичний час роботи (з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка) (абз. 2 п. 2 Порядку № 100). Для розрахунку лікарняних (декретних) розрахунковим періодом є фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26 Порядку № 1266).           

 

Приклад 3. Працівник прийнятий на роботу 24.04.2017 р. З 12.02.2018 р. йому надана щорічна відпустка. Працівник пропрацював у роботодавця менше 12 календарних місяців. Тому середню заробітну плату для оплати періоду відпустки в цьому випадку слід обчислювати за фактичний час роботи (з 1-го до 1-го числа), що передує місяцю надання відпустки. Отже, розрахунковим періодом для цього прикладу будуть 9 календарних місяця, а саме травень 2017 року — січень 2018 року.                                                    

 

Приклад 4. Працівник прийнятий на роботу 24.04.2017 р. З 12.02.2018 р. він захворів. Порядком № 1266 передбачено, що якщо працівник відпрацював у роботодавця менше 12 місяців, у розрахунок середньої «лікарняної» зарплати потраплять повні календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівник захворів. У наведеному прикладі розрахунковий період такий самий, як у прикладі 3, — травень — січень 2018 року. Перший робочий день ≠ Перший календарний день Ситуація. Працівник прийнятий на роботу в перший робочий день, який не є першим календарним днем місяця. Наприклад, це могло відбутися 3 квітня, 3 травня, 3 липня або 2 жовтня 2017 року. Які особливості визначення розрахункового періоду в цій ситуації? Так, для розрахунку відпускних, компенсації за невикористану відпустку такий місяць роботи вважається повним і включається в розрахунковий період. На це вказують фахівці Мінсоцполітики (див. лист Мінпраці від 12.03.2010 р. № 2515/0/14-10/18 // «ОП», 2010, № 9, с. 4, від 06.10.2014 р. № 493/18/99-14 // «ОП», 2017, № 10, с. 4, а також роз’яснення фахівця Мінсоцполітики в «ОП», 2013, № 6, с. 26). При цьому в розрахунку кількості календарних днів у розрахунковому періоді необхідно враховувати усі календарні дні «неповного» місяця, який увійшов до розрахункового періоду.                                                                       

 

Приклад 5. Працівник прийнятий на роботу 03.04.2017 р. і йде в щорічну відпустку з 26.02.2018 р. Розрахунковим періодом, за який визначається середня зарплата, в цьому випадку буде квітень 2017 року — січень 2018 року, оскільки 3-тє число — перший робочий день квітня 2017 року (1, 2 квітня — вихідні дні). При цьому за квітень 2017 року в розрахунок відпускних ви повинні включити 29 календарних днів (30 - 1), де 30 — кількість календарних днів за повний квітень 2017 року; 1 — неробочий день 16 квітня — Пасха. При розрахунку лікарняних/декретних місяць, в якому працівник був прийнятий на роботу з першого робочого дня місяця, але не з першого календарного дня, не включається в розрахунковий період. Це прямо випливає з положень п. 25 Порядку № 1266. Тобто в розрахунковий період потрапляють тільки повні календарні місяці перебування працівника в трудових відносинах, тобто з першого до першого числа місяця (див. лист ФСС з ТВП від 31.05.2016 р. № 5.2-32-880 // «ОП», 2016, № 24, с. 6).          

 

Приклад 6. Працівник прийнятий на роботу 03.04.2017 р. З 26.02.2018 р. він захворів. Розрахунковим періодом для розрахунку лікарняних буде травень 2017 року — січень 2018 року. Квітень 2017 року в розрахунковий період не включається. Період роботи менше одного календарного місяця Для розрахунку відпускних (компенсації за невикористану відпустку) в цій ситуації треба скористатися положеннями п. 4 Порядку № 100. Так, якщо в розрахунковому періоді працівник згідно з чинним законодавством або не зі своєї вини не мав заробітку або відпустку надають у перший робочий день (так, буває і таке), середньоденну зарплату розраховують виходячи з окладу, встановленого працівникові (без урахування доплат, надбавок, премій тощо)*. * Див. також лист Мінсоцполітики від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16 і коментар до нього в «ОП», 2017, № 10, с. 16. При цьому врахуйте: якщо працівник має право на підвищення окладу (наприклад, за оперативне втручання, у зв’язку зі шкідливими і важкими умовами праці для медпрацівників, за статус закладу тощо), то при розрахунку середнього заробітку виходячи з окладу слід відштовхуватися від посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням підвищень. На це звертало увагу Мінсоцполітики в листі від 17.05.2017 р. № 1440/0/101-1 (див. «Бюджетна бухгалтерія», 2017, № 30, с. 24). При цьому за роз’ясненнями фахівців Мінсоцполітики**, слід застосовувати особливий алгоритм розрахунку: ** Див. листи Мінсоцполітики від 08.05.2013 р. № 498/13/84-13 // «ОП», 2013, № 20, с. 4; від 08.04.2016 р. № 383/13/84-16 // «ОП», 2017, № 10, с. 16, а також консультацію фахівця Мінсоцполітики в «ОП», 2008, № 1, с. 14, «Бюджетна бухгалтерія», 2014, № 13, с. 28. 1) визначити «умовний» розрахунковий період — 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки; 2) посадовий оклад, установлений працівникові, помножити на 12 (кількість місяців в «умовному» розрахунковому періоді) і розділити на кількість календарних днів в умовному розрахунковому періоді, за винятком святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).                                                                                              

 

Приклад 7. Працівник прийнятий на роботу з 8 січня 2018 року, а з 12 лютого йому надають «навчальну» відпустку. У працівника-«новачка» немає повністю відпрацьованого місяця, тому середньоденну зарплату визначають виходячи з окладу, встановленого такому працівникові. Припустимо, що оклад дорівнює 4000 грн. Визначимо «умовний» розрахунковий період. Початок відпустки припадає на лютий 2018 року, «умовним» розрахунковим періодом буде лютий 2017 року — січень 2018 року. Розрахуємо середньоденну зарплату: 4000 грн. х 12 міс. : (365 - 12)*** = 135,98 грн. *** Табличку-шпаргалку з кількістю календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати, при наданні відпустки (виплаті компенсації за невикористані дні відпустки) у 2018 році знайдете в «ОП», 2018, № 1, с. 28. А як же в аналогічній ситуації розрахувати лікарняні? Для розрахунку лікарняних розрахунковим періодом буде фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням хвороби (п. 27 Порядку № 1266).

 

Приклад 8. Працівник прийнятий на роботу з 8 січня 2018 року, а вже 12 лютого він захворів. Розрахунковий період — з 8 січня по 11 лютого 2018 року включно. Розрахунковий період: ніби він є, а ніби і немає Можна навести безліч прикладів такої ситуації: 1. Працівниця, не виходячи на роботу з відпустки до трьох (шести років), звільняється. 2. Працівниця, не виходячи на роботу з відпустки до трьох (шести років), знову йде в декретну відпустку. 3. Працівниця вийшла на роботу після відпустки до трьох (шести років) і в цьому ж місяці йде у відпустку (звільняється). 4. Працівниця вийшла на роботу після відпустки до трьох років (шести років) і пішла на лікарняний або в декретну відпустку. В усіх вищеперелічених випадках розрахунковий період номінально у працівниці є (12 календарних місяців, що передують місяцю звільнення, виходу у відпустку, в декрет, на лікарняний). Але увесь цей період вона не працювала, тому в цій ситуації розрахунок середньої зарплати як за Порядком № 100, так і за Порядком № 1266 треба проводити виходячи з окладу працівниці.                                                                 

 

Приклад 9. Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, 16 лютого 2018 року вирішила звільнитися. Кількість днів відпустки, що підлягають компенсації, — 10. Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. Працівниця звільняється в лютому 2018 року. Проте в розрахунковому періоді (лютий 2017 року — січень 2018 року) у неї немає заробітку із законодавчих причин (відпустка для догляду за дитиною до 3 років). У зв’язку з цим середньоденна зарплата для розрахунку компенсації за невикористану відпустку розраховується виходячи з окладу, встановленого працівниці. Сума компенсації в цьому випадку розраховується так: 10 к. дн. х (4000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 12 к. дн.)) = 1359,80 грн., де 10 к. дн. — кількість днів відпустки, що підлягають компенсації при звільненні працівниці; 4000 грн. — посадовий оклад працівниці на момент обчислення середньої зарплати; 12 міс. — розрахунковий період: лютий 2017 року — січень 2018 року; 365 к. дн. — кількість календарних днів за розрахунковий період; 12 к. дн. — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період****. **** Табличку-шпаргалку з кількістю календарних днів, що беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати, при наданні відпустки (виплаті компенсації за невикористані дні відпустки) у 2018 році знайдете в «ОП», 2018, № 1, с. 28.                                                                                       

 

Приклад 10. Працівниця, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, надала листок непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами на другу дитину тривалістю 126 календарних днів з 16.02.2018 р. Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. У цій ситуації в розрахунковому періоді (лютий 2017 року — січень 2018 року) у працівниці немає заробітку з поважної причини (відпустка для догляду за дитиною до 3 років). Тому середньоденну зарплату для розрахунку декретних визначаємо виходячи з окладу, встановленого працівниці. Це передбачено п. 28 Порядку № 1266. При цьому згідно з п. 5 цього Порядку середньоденну зарплату в цьому випадку знаходять діленням окладу на середньомісячну кількість календарних днів (30,44). Розрахуємо середньоденну зарплату: 4000 грн. : 30,44 к. дн. = 131,41 грн. Сума оплати відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами складе: 131,41 грн. х 126 к. дн. = 16557,66 грн.                             

 

Приклад 11. Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років і приступила до роботи з 12.02.2018 р. З 16 лютого 2018 року вона йде у відпустку. Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. У цій ситуації (аналогічно прикладу 9) в розрахунковому періоді (лютий 2017 року — січень 2018 року) у працівниці немає заробітку із законодавчих причин (відпустка для догляду за дитиною до 3 років). Тому відпускні розраховуємо виходячи з окладу. Середньоденну зарплату знаходимо так: 4000 грн. х 12 міс. : (365 к. дн. - 12 к. дн.) = 135,98 грн., де 4000 грн. — посадовий оклад працівниці на момент обчислення середньої зарплати; 12 міс. — розрахунковий період: лютий 2017 року — січень 2018 року; 365 к. дн. — кількість календарних днів за розрахунковий період; 12 к. дн. — кількість святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.                                                          

 

Приклад 12. Працівниця вийшла з відпустки для догляду за дитиною до 3 років і приступила до роботи з 12.02.2018 р. З 16 лютого 2018 року вона захворіла. Посадовий оклад працівниці — 4000 грн. Незважаючи на те, що у працівниці є заробітна плата за декілька відпрацьованих днів перед тимчасовою непрацездатністю, середньоденну зарплату розраховуємо за загальними правилами Порядку № 1266: виходячи із заробітку за 12 місяців перед настанням страхового випадку. Хвороба настала в лютому 2018 року. Отже, розрахунковим періодом будуть останні 12 календарних місяців, що передують хворобі, — лютий-2017 — січень-2018. Водночас у розрахунковому періоді працівниця перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років. Період перебування працівниці в такій відпустці має бути виключений з розрахункового періоду при визначенні середньої зарплати для розрахунку страхових виплат, оскільки він належить до поважних причин у розумінні Порядку № 1266. Виходить, що в розрахунковому періоді працівниця не мала заробітку з поважної причини. Тобто середньоденна зарплата розраховується виходячи з окладу, встановленого працівниці: 4000 грн. : 30,44 = 131,41 грн., де 30,44 — середньомісячна кількість календарних днів. Розрахунковий період — 12 місяців: відпустка до 3 (6) років + робота Бувають ситуації, коли в розрахунковому періоді є як відпрацьовані дні, так і періоди «нероботи». Найпоширеніша ситуація: після закінчення відпустки для догляду за дитиною до 3 (6) років жінка приступила до роботи, відпрацювала певний час, а потім йде у відпустку або захворіла. У таких ситуаціях слід керуватися загальним порядком визначення розрахункового періоду, вказаним: — в абз. 1 п. 2 Порядку № 100 — для розрахунку відпускних/компенсації за невикористану відпустку; — у п. 25 Порядку № 1266 — для розрахунку лікарняних/декретних. Тобто враховуємо останні 12 календарних місяців, що передують місяцю події (відпустка, звільнення, хвороба, «декретна» відпустка), яка настала. При цьому з такого розрахункового періоду виключаємо період, що припадає на відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного (шестирічного) віку (абз. 6 п. 2 Порядку № 100; п. 3 Порядку № 1266).                                                                                                                 

 

Приклад 13. У працівниці 6 грудня 2017 року закінчилася відпустка для догляду за дитиною до 3 років і з 07.12.2017 р. вона приступила до роботи. З 12.02.2018 р. вона йде в щорічну відпустку тривалістю 14 календарних днів. У наведеному прикладі розрахунковим періодом для визначення відпускних є лютий 2017 року — січень 2018 року. З розрахункового періоду необхідно виключити дні відпустки для догляду за дитиною до 3 років. Визначимо кількість календарних днів, що беруться до розрахунку: 365 - 309 - 3 = 53 (к. дн.), де 309 — кількість днів, що припадають на відпустку для догляду за дитиною до 3 років по 6 грудня 2017 року включно (з урахуванням святкових і неробочих днів); 3 — святкові дні (25 грудня 2017 року і 1 та 7 січня 2018 року). Припустимо, що загальна сума зарплати за відпрацьовані дні в грудні 2017 року і січні 2018 року склала 6283 грн. Розрахуємо середньоденну зарплату: 6283 грн. : 53 к. дн. = 118,55 грн./к. дн. Сума відпускних складе: 118,55 грн. x 14 к. дн. = 1659,70 грн.                  

 

Приклад 14. Візьмемо за основу умови прикладу 13, тільки приймемо, що з 12.02.2018 р. працівниця захворіла. Розрахунковим періодом для розрахунку суми лікарняного будуть 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому настала тимчасова непрацездатність. Розрахунковим періодом буде лютий 2017 року — січень 2018 року. При цьому повні (з 1-го до 1-го числа) місяці перебування працівниці у відпустці для догляду за дитиною до трьох років мають бути виключені з розрахункового періоду. Тобто місяці лютий — листопад 2017 року виключаються з розрахункового періоду. Виходить, що з 12 місяців для розрахункового періоду залишилося тільки два місяці — грудень-2017 — січень-2018. При цьому слід мати на увазі, що календарні дні, протягом яких працівниця в грудні 2017 року перебувала у відпустці для догляду за дитиною до 3 років (6 к. дн.), виключаються із загальної кількості календарних днів за грудень. Таким чином, загальна кількість календарних днів за розрахунковий період (грудень 2017 року — січень 2018 року) складає: 31 грудень-2017 + 31 січень-2018 - 6 = 56 (к. дн.). Середньоденна заробітна плата становитиме: 6283 грн. : 56 к. дн. = 112,20 грн., де 6283 — загальна сума зарплати за грудень-2017 — січень-2018. Висновки — У загальному випадку розрахунковим періодом для розрахунку і відпускних, і лікарняних/декретних є 12 календарних місяців, що передують місяцю настання відпустки або хвороби. — Якщо працівник відпрацював менше року, то в розрахунковий період і для розрахунку відпускних, і для лікарняних уключаються повні фактично відпрацьовані місяці (з 1-го до 1-го числа). — Якщо працівник відпрацював менше місяця, то для лікарняних середню зарплату розраховують з виплат за фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку. Для відпускних і компенсації за невикористану відпустку середня зарплата у такому разі розраховується виходячи з окладу. — У разі, коли в розрахунковому періоді немає заробітку із законодавчих (для оплати періоду відпустки) або поважних (для оплати періоді хвороби або декретної відпустки) причин, середньоденну зарплату розраховують виходячи з окладу, встановленого працівникові. Використані документи КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. Порядок № 100 — Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100. Порядок № 1266 — Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затверджений постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

 Підготував начальник відділу праці   П.В. Борцов